Мистецька діяльність

«Музичну школу Славич-Реґамей» було створено у 1900 році на вульиці Пушкінської 32, у самому центрі Києва, і діяла вона до початку громадянської війни у 1919. У тій же будівлі, побудованій у стилі функціонального російського класицизму, на другому поверсі мешкала сім’я Реґамеїв. Також там у 1907 році народився, виріс в музичної атмосфері та навчався основам музики їх єдиний син Константін. У цей же час шлюб Реґамеїв розпався, а Константін Казимир знайшов притулок у Таганрогу над Морем Азовським, де лікувався, одужав і працював у місцевій консерваторії. У 1922 році повернувся до Києва і почав керувати музичною школою, яку незабаром включили до відомого Музично-драматичного інституту ім. Лисенка. Там в 1928-1934 роках був професором фортепіано відомим як Костя Реґаме, який відчував визнання і прихильність колег. На жаль, гніздо прогресивних митців та інтелектуалів стало об’єктом поліцейського та політичного нагляду. Інститут Лисенки закрито, а передували тому арешти, тому останні роки роботи з 1934 по 1937 рік Реґамей працював у Київської консерваторії, як професор кафедри фортепіано. В останнє десятилліття життя Реґамей багато гастролював, передусім виступав з відомими на цей час співаками, серед якуих були: баритон М. Філімонов, тенор Д. Ревуцький чи баритон М. Бочаров. В роках 1927-1932 був постійним піаністом у циклах концертів, представляючи вокальну музику різних епох які транслювалися у Київьскому радіо. Ті ж циклі були оброблені і проведені Левком Ревуцьким. На жаль, записи вуступів Реґамея у київської радіостанції не збереглися.

Єжи Станкевич, Забута постать...