Документування процесуальних дій
Після років невпевненості, тривоги чи це чого ми дізналися двадцять років тому це правда. Чи справді смерть Кості Реґамея була настільки жахлива? Двадцять років пізніше вже все знаємо, в нас є документи, які НКВС залишило в архівах, радянська слідча поліція. Бачимо, що з підозр про те, що Костя відвідував польське посольство, народилося радянське звинувачення у шпигунстві. Він, піаніст, професор Київської Консерваторії, Константін Рудольфович Реґамей - шпигун. Це просто був той час, коли кожен міг ним стати.
Спочатку лише покликаний, допитуваний, і дуже швидко - підозрюваний, з наказом про арешт - про це свідчить документ перший (з колишнього Архіву НКВС у Києві). Хто міг би знати як сильно він був тоді самотній, як сильно скучав за сином, який жив у Варшаві, і мав стати видатним музикантом. Лише це листування, свідоцтво потужних внутрішніх змагань, були йому за втіху і велику надію. Так, відвідував Посольство, щоб отримати черговий лист. Нічого не приховував і говорив прямо те, що було написано у протоколі із допиту – другий документ. Свої, писані синові чудовою польською мовою листи нумерував, щоб вони не загубилися та їх сенс не втратив значення.
Документ 1: Судова повістка; переданий Є. Станкевичем
Документ 2: Фрагмент допиту; переданий Є. Станкевичем
Підозри НКВС швидко замінюються в обвинувальний акт і 14 грудня 1937 року його затримують. Реґамей позбавлений прав і особистого майна – третій документ. Протокол містить 21 речей, дуже звичайних, важливих у житті, серед яких: фортепіано, письмовий стіл, світильник, книжки, зимове пальто, які сьогодні нас дуже зворушують. І цих вісьмох агентів, співробітників поліції, які підтвердили підписом свою участь у цій операції, яка була найзвичайнішим пограбуванням, очевидно, на користь і славу комуністичного союзу. І цей сусід, напевно трясеться зі страху, покликаний у ролі свідка, бо за ним напевно хтось може прийти, одного дня.
Документ 3: Список вилучених пердметів; переданий Є. Станкевичем
Короткий допит, 18 грудня, швидкий обвинувальний акт з направленням запиту до вищих органів влади про винесення смертного вироку через розстріл у в'язниці опівночі... У в'язниці він залишиться ще місяць і два дні. Документ четвертий - останній, це витяг із судового рішення, містить лише декілька слів, але яких: коли, де і що 20 січня 1938 року о півночі був винесений смертний вирок шляхом розстрілу. Після чого, як можна думати тіло було вивезено до Биківнянського лісу. Без жодного сліду поховання, не думаю навіть про могилу, цього такого там не знайдемо, їх було б надто багато. Це ще один Катинський цвинтар, вже четвертий, у Биківнянському лісу під Києвом.
Документ 4: Виписка засудження до смертної кари, переданий Є. Станкевичем
Лише у 1957 році був можливий перший крок, який зробила Наталія Махаріна, молода дружина професора, звернення до Верховної Ради Радянського Союзу за відновлення засудженого та страченого в його громадянських правах та його виправдання. Про повну реабілітацію. Всі дивуються, як можна було, таку людину, загальновизнану і видатну, розстріляти. Професора музики! Лише за те, що сказав польському послу, що він голодний. Голод був у цей час відомим явищем, найбільш очевидною, привселюдною правдою, а не якоюсь державною таємницею.
Так, лише у 1957 році Костя Реґамей заново отримує свою особистість, а його мужня дружина Наталія, цього самого року помирає. Але професор не від разу повертається до загальної свідомості й до присутності у своєму середовищі. Це настає дуже повільно, в принципі лише тепер, саме зараз, після понад вісімдесяти років мовчання.
Чудова подія, якою була зустріч брата й сестри, Константіна Реґамея з Лозанни зі зведеною сестрою Світланою з Москви, лише тоді Син впізнав правду про свого батька, жахливу правду. Дуже довго він не міг з нею впоратися і примиритися, бо надалі нікому про свого батька не казав і не згадував…
Лише тоді все по маленьку почало повертатися на свої місця, а знаменитий професор Константін Казимир Рудольфович, для друзів - Костя, нарешті повернувся до нас.
Краків, 1 листопада 2024
Єжи Станкевич