Про твори

Константін Реґамей був композитором, але таким який відрізнявся від усіх, тому що був композитором автодидактом, однак його твори були рівжнважні з найвидатнішими досягненнями відомих композиторів 50-х ш 60-х років у європейській музиці. Він передусім піонер у галузі додекафонії, а напевно одним із перших, після львівського кола, який наближився до додекафонії через повну хроматизацію звукового матеріалу, схоже на Шенберга. Цими першими пробами були Перські пісні і Квінтет, в яких проявляється додекафонний конструктивізм, одягнений у віртуозну інструментальну фактуру, а остатечним результатом є неоромантичний вираз. використання правил класичної додекафонії ще не визначає стилю твору, це також не веде до створення нової музичної мови; Константін Реґамей трактував додекафонію виключно як визначену композиторську техніку, за допомогою якої писав у різних стилях, нп. у Квінтеті (ІІ частині) у стилі Брамса, у Музиці для струнних (частина IV і пізніше в Автографі він наблизився до неокласичного стилю, а у 4 x 5 продемонстрував 5 способів ставлення до серії. У незакінченій опері Дон Робот серіалізації піддав не лише музику (мелодію, гармонію, поліфонічні комплекси), але всі аспекти сценічного твору, як, наприклад візуальні ефекти, світло, рух співаків та груп сценічних персонажів. Прагнення композитора, щоб розвинути додекафонію, та одночасно створити індивідуальний музичний стиль розходилося від напрямку розвитку європейської додекафонії, який вів до абсолютного серіалізму. Константін Реґамей, навпаки, прагнув до музики з оригінальним виразом, експресивної й барвистої. 

Є. Станкевич, У 30-ти річчя смерті Константіна Реґамея у Лозанні. Константін Реґамей (1907-1982) – полівалентна індивідуальність.

Chansons persanes

«Сім пісень на слова Омара Хаяма» у польському музичному житті з'явилося несподівано, та реакція на них мусила бути сильною, якщо залишила чіткий слід у пам'яті. Несподівано, тому що ця робота була витвором музичного критика та вченого, не - професійного композитора. Ці пісні були створені у Варшаві 1942 року, саме тоді «на вулицях була облава, полювання на людей, недостача, та неможливо, було уявити грозу яка шаленіла за муром ґетта».

М'єчислав Томашевський, На тему Перських пісень Константіна Реґамея, у: Обличчя полістилізму. Цитата Стефана Кісєлевського.

слухати:

(викон. Роберт Коллер, Юстина Данчовська)

I. La vie est un secret...:

II. Dieu qui fit Khayyâm...:

III. Luisantes roses...:

IV. Viens, défends-moi...:

V. Faucon hardi...:

VI. Les nuits, j'observe le ciel étoilé...:

VII. C'est moi! moi!...:

Автограф

Одним з найважливіших процесів які відбувалися у галузі мистецтва це формування за допомогою творчості певних рис які ми призвичаїлися називати стилом, індивідуальністю, чи особистістю творця. Бувають іноді витвори, які проблему стилю, стильності, висвітлюють як найважливішу проблему. До них ми можемо зарахувати «Автограф».

Малгожата Кусінська, Музичний Автограф Константіна Реґамея в: Обличчя полістилізму.

Квінтет

«Квінтет» для кларнета, фагота, скрипки, віолончелі та фортепіано у композиторській творчості Реґамея є чимось важливим. Тому що він був складений у 1942-44 роках і виконаний 6.06.1944 під час війни в окупованій Варшаві, та одночасно є єдним з перших доказів творчого втілення проголошених постулатів, спробою синтезу неокласицистичної ідіоми та принципів додекафонії, синтезу позиції схильної до класицизму з позицією яка тягне до романтизму, синтезом який проявляється перед усім в тенденції до отримання ретельної й чіткої конструкції, та одночасно демонструє підвищену експресію.

Аліція Яжембська, Синтез неокласичної композиторської ідіоми у «Квінтеті» Константіна Реґамея, у: Обличчя полістилізму.