Керівництво ансамблем пісні і танцю

К. К. Реґамей ссеред учениць Інституту Лисенки, 30-ті роки.

У 1936 році, у пік його кар’єри, Константін Казимир Реґамей, від влади Радянської України отримав замовлення на створення польського ансамблю пісні і танцю. Комуністична влада мала вважати його експертом не лише з питань музики, якщо такого завдання не отримав хтось з польським, або хоча українським прізвищем. Призначений художнім керівником ансамблю Реґамей, взявся до пошуків кандидатів, об’їжджаючи регіони у яких проживали поляки, у тому числі – Житомирщину, заселену ними у великій кількості. У подорожі та у добірці супроводжував його композитор М. Скорульський. 1 липня 1936 року колектив почав тренування та репетиції. Реґамей у офіційному органі об’єднання радянських музикантів «Радянська музика» опублікував навіть статтю, в якої йшлося про план виконання партійного завдання. Писав:

Я приступив до запису, добору, класифікації та обробки польських народних пісень. Я проглянув 5 тис. пісень, зібраних у свій час Оскаром Кольбергом, і дібрав з них близько 200. З ентузіазмом і великою радістю я взявся за музичну обробку пісень – гармонізацію їх і перекладання на хор. Серед цих пісень є такі, якими користувався Шопен для своїх творів.

Відповідно до політичного курсу називає ці пісні «дореволюційного періоду

де яскраво відбиті побутові моменти, моменти пригнічення селян панами тощо. Тепер же починається велика робота над добором пісень післяжовтневого періоду, які відбивають боротьбу, за перемогу радянської влади, за перемогу колективного начала, за перемогу соціалізму. Особливо багато таких пісень зібрано в проскурівській окрузі в селах Гречани і Шаравечки. Управління мистецтв організує планомірну роботу над добором таких пісень, посилаючи людей на місця. Польська громадськість Києва обіцяла нам гаряче сприяння в збиранні цих пісень. Організаційний і підготовний період повинен бути закінчений до 1 жовтня, після чого ансамбль до 1 січня сподівається дати 30 концертів по клубах та заводах Києва і 30 концертів на периферії.

Реґамей закінчив свою статтю словами:

Я щасливий, що беру участь у цій великій справі і докладу всіх зусиль до того, щоб гідно виконати дане мені доручення.

Видатний професор Констанін Реґамей, не міг передбачити як трагічно для нього закічиться його праця для польської культури в радянської Україні.

Єжи Станкевич, Забута постать...

К. К. Реґамей ссеред учениць Інституту Лисенки, 30-ті роки.